Наслідки ядерного вибуху
Ядерний вибух б’є по всьому навколо кількома різними механізмами, які надходять один за одним у перші секунди й хвилини. Це і є ті кільця, що їх симулятор малює на карті.
Вогняна куля
За мільйонну частку секунди енергія заряду зосереджується в кулі плазми, гарячішій за ядро Сонця. Під час вибуху потужністю 1 мегатонна вогняна куля виростає приблизно до двох кілометрів у поперечнику. Усе всередині неї випаровується. Якщо куля торкається землі, вгору затягує величезну кількість ґрунту, який стає радіоактивним: саме це робить вибух «брудним», з локальними опадами.
Теплове випромінювання: спалах
Кілька секунд вогняна куля світить потужним тепловим імпульсом, що поширюється зі швидкістю світла. Поблизу вибуху він розпалює пожежі; далі спричиняє опіки третього, другого і першого ступеня на відкритій шкірі, і для заряду мегатонного класу тяжкі опіки виникають за багато кілометрів, далеко поза зоною обвалу будівель. Спалах також досить яскравий, щоб тимчасово або назавжди осліпити тих, хто саме дивився в його бік.
Ударна хвиля
Приблизно половина енергії заряду йде у фронт стиснутого повітря, за яким налітають вітри ураганної сили. Руйнування вимірюють надлишковим тиском: за 20 psi зрівнюються з землею навіть залізобетонні споруди; за 5 psi обвалюються звичайні будинки і поранення дістають усі без винятку; за 1 psi вилітають вікна, а це небезпечно само по собі, бо спалах приходить першим і змушує людей підійти до вікон. До зовнішніх кілець ударна хвиля йде десятки секунд, тож знання, що після спалаху треба сховатися, справді рятує життя.
Проникна радіація
Перша хвилина приносить потужний потік нейтронів і гамма-квантів. Доза понад ~500 бер без лікування зазвичай смертельна. У малих зарядів цей радіус виходить за межі руйнувань від ударної хвилі; у великих він захований глибоко всередині зон, де й так ніщо не виживе.
Електромагнітний імпульс
Гамма-кванти, взаємодіючи з атмосферою, породжують потужний електромагнітний імпульс. Висотний вибух здатен вивести з ладу електроніку й енергомережі на площі континентального масштабу, навіть там, де на землі не відчувається жодного іншого ефекту.
Радіоактивні опади
Наземний вибух піднімає в грибоподібну хмару тисячі тонн опромінених уламків. Важчі частинки за лічені години випадають назад уздовж напрямку вітру, утворюючи шлейф, де накопичена доза може бути смертельною для людей просто неба. Потужність дози швидко падає: за «правилом 7:10» кожне збільшення часу всемеро зменшує її вдесятеро, тому перебування в укритті навіть у перші день-два різко підвищує шанси вижити. Повітряний вибух, вогняна куля якого не торкається землі, майже не дає локальних опадів; порівняйте обидва режими в симуляторі.
Довгострокові наслідки
Ті, хто пережив значне опромінення, мають підвищений ризик раку протягом життя, що задокументовано десятиліттями досліджень тих, хто вижив у Хіросімі й Нагасакі. Масштабний обмін ядерними ударами до того ж підняв би в небо стільки сажі, що охолодив би клімат планети; це сценарій «ядерної зими», який загрожує сільському господарству в усьому світі. Методику розрахунку кожного змодельованого фактора описано тут.