Радіус ядерного вибуху: як далеко сягає ядерна зброя?

Єдиного радіуса ураження в ядерної зброї немає. Бомба креслить кілька кіл одразу, і кожне позначає свій вид шкоди: вогняну кулю, обвал будівель, опіки на відкритій шкірі, вибиті вікна. Їхній розмір залежить головно від потужності й зростає набагато повільніше за неї. Заряд, у тисячу разів потужніший за бомбу Хіросіми, не сягає в тисячу разів далі. Він сягає приблизно вдесятеро далі.

Таблиця нижче показує основні кільця для зарядів від 20-тонного артилерійського снаряда до 50-мегатонної Цар-бомби. Цифри взято з тієї самої моделі, що й у симуляторі, для повітряного вибуху на висоті, яка розносить важкі руйнування якнайширше.

Як читати кільця

Інженери описують руйнування від ударної хвилі через надлишковий тиск, стрибок тиску повітря понад нормальний, вимірюваний у фунтах на квадратний дюйм (psi). При 20 psi руйнуються залізобетонні будівлі, і всередині майже ніхто не виживає. При 5 psi звичайні будинки зрівнюються з землею, а модель втрат Управління з оцінки технологій США зараховує до загиблих близько половини людей у цій зоні. При 1 psi будівлі стоять, а скло ні, і уламки, що летять, калічать людей на величезній площі.

Кільце опіків поводиться інакше, ніж кільця ударної хвилі. Тепло поширюється як світло, по прямій і миттєво, тож його охоплення залежить від прозорості повітря і від того, чи є щось на шляху. У ясний день радіус опіків третього ступеня від великого заряду виходить далеко за зону, де обвалюються будинки. Серпанок, дощ чи один-єдиний пагорб можуть різко його скоротити, і саме тому симулятор уміє малювати тіні рельєфу.

У великих зарядів найкоротше охоплення має проникаюча радіація. При вибуху в 300 кілотонн смертельна доза близько 500 бер сягає приблизно 2 км, глибоко всередині кола повного руйнування. Виняток — малі заряди: у всього, що менше за кілька кілотонн, радіаційне кільце ширше за кільце важких руйнувань.

Чому вдесятеро більша потужність дає лише приблизно вдвічі більшу відстань

Вибух розподіляє енергію по об’єму повітря, а об’єм зростає як куб відстані. Тому відстань, на якій виникає заданий надлишковий тиск, зростає як кубічний корінь із потужності. Збільште потужність у 8 разів, і кільця ударної хвилі подвояться. Збільште її в 1 000 разів, і вони виростуть удесятеро. Тепло йде трохи крутішою кривою, бо більша вогняна куля ще й світить довше.

Саме тому сучасні арсенали відмовилися від гігантських бомб. Десять боєголовок по 100 кілотонн, розкиданих по місту, руйнують набагато більшу площу, ніж один заряд в 1 мегатонну, хоча сумарна потужність та сама.

Повітряний чи наземний вибух

Висота змінює картину. Заряд, підірваний високо над ціллю, близько 2 км для боєголовки у 300 кілотонн, дає ударній хвилі відбитися від землі й підсилити саму себе. Його кільце 5 psi виходить приблизно в півтора раза ширшим, ніж у того самого заряду, що вибухає на поверхні. Наземний вибух витрачає частину енергії на те, щоб вирити вирву, його хвиля сягає ближче, а натомість він піднімає пил, який стає радіоактивними опадами. Захищені військові цілі на кшталт ракетних шахт атакують наземними вибухами; міста, у планах війни, повітряними.

Чого цифри не враховують

Кільце на карті — усереднення для рівної відкритої місцевості. У справжніх містах є пагорби, що затуляють цілі райони, і високі будівлі, які і блокують, і спрямовують ударну хвилю. Пожежі від теплового імпульсу можуть злитися у вогняну бурю, як сталося в Хіросімі, і рознести руйнування за межі кілець. Жодне з кіл не враховує колапсу лікарень, доріг і електропостачання, який настає потім. Користуйтеся ними як відчуттям масштабу. Щоб побачити їх над власною вулицею, відкрийте симулятор, оберіть місто й заряд і натисніть «Підірвати».