МАГАТЕ: зварювальник Запорізької АЕС загинув унаслідок атаки дрона 29 жовтня

Що сталося

Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) пізно ввечері в четвер, 29 жовтня 2026 року, повідомило, що його поінформували про загибель працівника Запорізької АЕС (ЗАЕС) в Енергодарі на південному сході України внаслідок атаки дрона того ж дня. У дописі в X агентство зазначило, що загиблий, за наявними даними, працював зварювальником у централізованому ремонтному цеху станції. Reuters і Breakingthenews.net поширили це повідомлення того ж вечора.

Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі в тій самій заяві наголосив, що будь-який напад на персонал атомної станції є «абсолютно неприйнятним» і порушує сім невід'ємних принципів агентства щодо ядерної безпеки та фізичного захисту під час збройного конфлікту. Він укотре закликав до максимальної військової стриманості, щоб запобігти ядерній аварії.

Як зауважило видання Kyiv Independent, агентство не назвало імені загиблого, не вказало, був дрон російським чи українським, і не повідомило подробиць про те, де саме чоловіка уразили та чи було пошкоджено обладнання станції.

У п'ятницю, 30 жовтня, призначене Росією керівництво станції, яке управляє об'єктом під контролем російської державної корпорації «Росатом», оприлюднило в Telegram власну версію подій, про яку написали «Известия». За його словами, зварювальник їхав на роботу на електросамокаті, коли його уразили; удар нібито завдали українські сили, а сам інцидент охарактеризовано як цілеспрямоване «полювання» на атомників. Призначений Росією очільник Енергодара Максим Пухов заявив, що чоловік 1985 року народження загинув на місці від удару дрона, коли їхав містом на самокаті, повідомляє News.mail.ru.

Станція та низка інцидентів у 2026 році

ЗАЕС є найбільшою атомною електростанцією Європи й має шість реакторів ВВЕР-1000. Російські війська захопили її в перші тижні повномасштабного вторгнення 2022 року; український «Енергоатом» і далі вважає себе законним оператором. Усі шість реакторів зупинені з 2022–2023 років, однак активні зони реакторів і басейни витримки відпрацьованого палива потребують безперервного охолодження, яке залежить від зовнішнього електропостачання або аварійних дизель-генераторів.

Згідно з оновленням 371 та оновленням 372 МАГАТЕ, опублікованими 16 і 23 жовтня 2026 року, станція нині залежить від єдиної зовнішньої лінії — 330 кВ «Феросплавна-1». Лінія 750 кВ «Дніпровська» залишається недоступною, попри ремонт, проведений у червні 2026 року. Агентство також повідомило, що з березня 2026 року на майданчик не постачали дизельне пальне. Наприкінці жовтня в межах восьмого локального перемир'я, досягнутого за сприяння МАГАТЕ, було завершено ремонт резервного трансформатора біля Запорізької ТЕС, що зміцнило підключення до лінії «Феросплавна-1».

Загибель 29 жовтня стала четвертим смертельним інцидентом із персоналом станції, про який повідомили цього року, і всі вони сталися поза реакторними будівлями:

• Липень 2026 року: «Росатом» заявив, що внаслідок атаки українського дрона на службовий автомобіль загинули головний інженер станції та водій.
• 18 серпня 2026 року: МАГАТЕ повідомило, що близько 06:00 дрон вибухнув на автобусній зупинці, якою користується персонал станції; постраждали 16 працівників і підрядників, зокрема одна людина загинула, троє дістали тяжкі поранення. Директор станції назвав це найгіршою подією, з якою стикалася ЗАЕС.
• 21 жовтня 2026 року: Reuters повідомило, що, за словами керівництва станції, водій автобуса загинув після двох днів поспіль атак дронів на автобуси з персоналом. За даними МАГАТЕ, унаслідок цього 22 жовтня станція суттєво скоротила кількість працівників на майданчику.
• 29 жовтня 2026 року: зварювальник загинув від удару дрона, за даними МАГАТЕ.

Окремо МАГАТЕ повідомляло про удари дронів 19, 20 і 27 вересня 2026 року, які пошкодили трансформатори на сусідній тепловій електростанції, критично важливі для зовнішнього електропостачання ЗАЕС.

Реакції

«Будь-який напад на персонал атомної станції є абсолютно неприйнятним». Рафаель Гроссі, генеральний директор МАГАТЕ, 29 жовтня 2026 року

Пресслужба призначеного Росією керівництва станції назвала удар «варварством», заявила, що він мав на меті залякати атомників, і повідомила, що колектив станції та весь «Росатом» сумують, пишуть «Известия» та News.mail.ru.

Українське видання UA.News у заголовку назвало загибель наслідком атаки російського безпілотника з посиланням на заяву МАГАТЕ; саме ж агентство жодної атрибуції не робило. На момент підготовки матеріалу заяв українського уряду чи «Енергоатому» щодо цього конкретного інциденту знайти не вдалося.

Fontanka.ru повідомила, що в жовтні 2026 року Гроссі заявив: МАГАТЕ не має наміру публічно називати сторону, відповідальну за атаки на станцію. Такої позиції агентство дотримується відтоді, як у квітні 2024 року підтвердило влучання дронів у захисну оболонку реактора, не покладаючи провини на жодну зі сторін.

Того ж дня внаслідок російських ракетних і дронових ударів по підконтрольному Україні Запоріжжю постраждали щонайменше 14 людей, зокрема дитина, повідомила Національна поліція України, на яку посилається dpa.

Контекст: правила, на які посилається МАГАТЕ

Гроссі сформулював сім невід'ємних принципів у березні 2022 року. Серед них — вимога, щоб експлуатаційний персонал мав змогу виконувати свої обов'язки із забезпечення безпеки та фізичного захисту без неналежного тиску. У травні 2023 року він представив Раді Безпеки ООН п'ять конкретних принципів, перший з яких передбачає відсутність будь-яких атак зі станції чи проти неї, зокрема спрямованих на реактори, сховища відпрацьованого палива, іншу критичну інфраструктуру або персонал. Із вересня 2022 року на майданчику постійно працює експертна місія МАГАТЕ (ISAMZ).

Згідно з міжнародним гуманітарним правом, атомні електростанції належать до «установок і споруд, що містять небезпечні сили», перелічених у статті 56 Додаткового протоколу I до Женевських конвенцій, а працівники станції, які їдуть на роботу, є цивільними особами, захищеними від нападу. Ні Росія, ні Україна не визнали відповідальності за жоден із цьогорічних ударів по персоналу ЗАЕС; з 2022 року кожна зі сторін звинувачує іншу в створенні загрози ядерній безпеці на об'єкті.

Практична проблема безпеки, на яку МАГАТЕ вказувало в жовтневих оновленнях, — це укомплектованість персоналом. Після удару по автобусу 21 жовтня станція скоротила кількість людей на майданчику, і агентство неодноразово наголошувало, що зменшений штат у поєднанні з єдиною зовнішньою лінією електропередачі та відсутністю постачання дизельного пального з березня звужує запас міцності станції на випадок переривання охолодження.

Що підтверджено, а що ні

• Підтверджено МАГАТЕ: працівник ЗАЕС загинув унаслідок атаки дрона 29 жовтня 2026 року; загиблий, за наявними даними, був зварювальником централізованого ремонтного цеху.
• Заявлено лише призначеним Росією керівництвом: що чоловік їхав на роботу на електросамокаті, що він 1985 року народження і що дрон був українським.
• Не підтверджено: хто запустив дрон. МАГАТЕ не атрибутувало удар, Україна не коментувала, а українські ЗМІ, які називають дрон російським, посилаються на заяву МАГАТЕ, що не містить такого твердження.
• Не повідомлялося: про будь-які пошкодження реакторів, систем охолодження чи ліній електропередачі, пов'язані з цим інцидентом. Заява МАГАТЕ стосувалася загибелі працівника, а не стану станції.